- стидкий
- I прил.
сты́дный, посты́дный; (непристойный) поха́бный; (нелюбимый) посты́лыйII (род. стидко́го); сущ.бессты́дник; посты́лый
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
стидкий — а/, е/. 1) Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому небудь; непристойний. 2) Який заслуговує на осуд; який не має стида; безсоромний. || у знач. ім. стидки/й, ко/го, ч.; стидка/, ко/ї, ж. Безсоромна людина. || Який виражає чию небудь… … Український тлумачний словник
стидкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
стидко — 1) Присл. до стидкий 1). 2) у знач. присудк. сл. Охоплює відчуття стиду … Український тлумачний словник
стидний — а/, е/. Те саме, що стидкий. Стидне слово. Стидна пісня … Український тлумачний словник
ганебний — (вартий ганьби, осуду), безславний, безчесний, соромний, осудний, нечесний, негідний, безсовісний, неподобний, паскудний, стидкий, стидний … Словник синонімів української мови
непристойний — 1) (про поведінку, жест, вислови, зображення тощо який усупереч вимогам пристойности, моралі неприховано виражає / грубо підкреслює те, що пов язане зі цариною інтимних, статевих стосунків, деяких фізіологічних функцій організму), цинічний;… … Словник синонімів української мови